2 липня три начинені вибухівкою БЕКи увійшли до порту, оминули всі оборонні засоби і підірвали сухий док, де перебував на ремонті підводний човен. Якби ці катери належали Україні, а мішенню була Росія, такий рейд уже нікого б не здивував. Але 8-метрові USV моделі Corsair компанії Saronic Technologies належали Центральному командуванню США, а метою стала іранська база ВМС в порту Бендер-Аббас. Це був перший випадок, коли американські сили застосували морські дрони в бойових операціях.
Про це пише військовий оглядач Девід Екс для CEPA (Центр аналізу європейської політики).
Дедалі більше країн, зокрема США, беруть на озброєння “шахедоподібні” одноразові ударні дрони, якими Росія та Україна атакують одна одну сотнями. Так само все більше держав переймають одноразові морські дрони, на яких українські сили побудували свою стратегію у боротьбі з Росією за море.
Автор визнає, що такі катери дешеві й водночас здатні завдавати відчутної шкоди. Проте попереджує, що панацеєю на морі вони не можуть стати.
“Поспішаючи ставити на озброєння роботизовані човни з вибухівкою, країни ризикують застосовувати їх неправильно: попри всі переваги, ударні морські дрони не є прямою заміною дорожчих протикорабельних боєприпасів. Вони доповнюють наявний арсенал, але не замінюють його”.
Ідея начиненого вибухівкою дистанційно керованого ударного човна не нова. Але саме українські військові довели її до досконалості після втрати більшості бойових кораблів у перші дні повномасштабної війни. Уже в 2023 році українські морські дрони, зокрема 6-метровий “Sea Baby” та 5,5-метровий “Magura”, кожен вартістю в кілька сотень тисяч доларів, полювали на російські військові кораблі в Чорному морі.
У 2026 році серед жертв цих морських дронів – щонайменше один корвет, два десантні кораблі, кілька патрульних катерів, гідрографічне судно та танкер. Озброєні кулеметами з дистанційним наведенням, реактивними снарядами, зенітними ракетами і навіть ударними FPV-дронами, ці човни збивали російські вертольоти та реактивні літаки, а також завдавали ударів по наземних силах уздовж узбережжя Чорного моря, особливо в Криму.
13 липня 2026 року, український морський дрон навіть вийшов на берег Кінбурнської коси і висадив озброєний кулеметом НРК – так відбувся перший в історії повністю роботизований морський десант.
Через низьку вартість і резонансні ураження цілей морські дрони не могли не привернути уваги інших країн.
“ВМС США не відчувають браку традиційних бойових кораблів, але навіть вони знайшли нішу для морських дронів з вибухівкою у власній структурі сил”, – зазначає Девід.
Нині флоти по всьому світу поспішають поставити на озброєння власні одноразові ударні катери. Тайвань, наприклад, фактично повністю перебудовує свою стратегію протидії великому флоту Китаю за допомогою морських дронів.
Проте Девід Екс закликає тих, хто переймає цей досвід морських дронів із запізненням, діяти обережно в цьому переході. Він наголошує, що підготовленому противнику насправді доволі легко нейтралізувати морські дрони: вони повільні, легко помітні з повітря і схильні збиватися з курсу в умовах інтенсивних радіоперешкод.
З 2024-25 роки не було жодного підтвердженого знищення російського військового корабля: уцілілі кораблі Чорноморського флоту відійшли на якірну стоянку в Новоросійську на півдні РФ, захищену фізичними загородженнями, повітряним і морським патрулюванням та численними розрахунками важких кулеметів.
Українські морські дрони знову почали завдавати результативних ударів лише в 2026 році – і то тому, що українське керівництво пішло на свідомий і ризикований крок: розширило морську війну в Чорному морі, завдавши станом на 19 липня ударів по 183 суховантажних суднах, танкерах і допоміжних кораблях, які належать до “тіньового флоту” РФ.
Цей крок спричинив російські удари у відповідь по українських зерновозах.
Автор наголошує, що морські дрони не можуть замінити швидкі, точні протикорабельні крилаті ракети, що летять на малій висоті: одна така ракета може коштувати вп’ятеро-вшестеро дорожче за катер, зате вона значно живучіша й має набагато більшу руйнівну силу.
“Попри всі ранні успіхи в Чорному морі, морські дрони залишаються зброєю відчаю або, у кращому разі, вимушеним рішенням, яке дає змогу порівняно недорого нарощувати сили, покликані не допустити використання противником морського простору. Показово, що сама Україна й далі вкладає мільярди доларів у нові протикорабельні крилаті ракети, навіть активно роблячи ставку на морські дрони”, – зазначив він.
Автор підсумовує статтю так: “те, що американські Corsair змогли увійти до Бендер-Аббаса і підірвати сухий док, свідчить радше про стан берегової оборони Ірану після місяців бомбардувань, ніж про здатність таких безпілотних катерів переписати військово-морську доктрину”.
