Незважаючи на заяви Кремля про відсутність намірів розв’язувати Третю світову війну , у Європі продовжують із тривогою стежити за військовими приготуваннями Росії. На саміті НАТО обговорювалася доповідь британської розвідки, згідно з якою Москва планує до 2030 року сформувати 17 бойових дивізій та створити півторамільйонну армію, готову до зіткнення з силами Альянсу.
На сьогоднішній день маневри росіян справді можуть свідчити про підготовку до війни або як мінімум до провокації проти країн НАТО . Про це в ефірі 24 каналу розповів військовий аналітик Олександр Мусієнко.
За словами аналітика, низка кроків, які зараз робить Росія, вказують на те, що країна-агресор допускає сценарій війни проти східного флангу НАТО , або, як мінімум, має намір “промацати” готовність цих держав до оборони. Мусієнко вважає, що першою до такого розвитку подій почала готуватися Фінляндія.
За спостереженнями аналітика, паралельно з бойовими діями проти України Росія зводить військові містечка на кордоні з Фінляндією та нарощує військову інфраструктуру в Білорусі , а також зміцнює Балтійський флот. Все це, вважає Мусієнко, говорить про те, що Москва не відмовилася від ідеї в якийсь момент перевірити оборону країн НАТО на міцність.
Російське керівництво має близько п’яти-шості різних варіантів дій проти Європи . Кремль розглядає, зокрема, масштабний удар із застосуванням ракет, дронів та далекобійної артилерії, використання сухопутних сил.
Також агресор може вдатися до провокацій. Наприклад, переодягнені у польську, литовську чи естонську військову форму російські військовослужбовці можуть розігрувати операції під чужим прапором.
Окремо розглядається варіант перевірки систем протиповітряної оборони країн НАТО , зокрема, зальоти дронів углиб їхньої території. У такий спосіб, на думку Мусієнка, Кремль розраховує не лише створювати загрозу, а й сіяти розбрат між членами Альянсу, наприклад, якщо Польща звернеться за допомогою, а союзники затягнуть із реакцією, це стане перевіркою єдності НАТО.
Мусієнко наголосив, що остаточно ці плани не зняті з порядку денного і лежать на столі у Путіна. При цьому, за його словами, багато залежатиме від довгострокової перспективи аж до 2030 року , а також від позиції Китаю у глобальному вимірі конфлікту. Парадокс ситуації, зазначив аналітик, у тому, що Росії поки що не вдається досягти військового успіху навіть в Україні.
Серед можливих завдань Росії експерт назвав спробу перевірити єдність НАТО та ступінь залучення США до європейської безпеки, а також прагнення залякати європейське суспільство перспективою великої війни, щоб підштовхнути виборців до підтримки ультраправих сил. Це, своєю чергою, може спровокувати кризу у структурі ЄС аж до загрози розколу.
За словами Мусієнка, логіка Путіна будується на принципі “через ескалацію – до деескалації” . Диктатор розраховує, що після загострення з ним знову сяде за стіл переговорів американський президент, можливо, разом з європейськими лідерами, щоб обговорити новий переділ сфер впливу. Саме через подібний ультиматум, висунутий Путіним НАТО та США у грудні 2021 року, і почалася війна проти України.
