Посольство Росії в Брюсселі стало одним із головних центрів розвідувальної діяльності Москви в Європі. Серед російських дипломатів, висланих із Бельгії 2023 року, були співробітники Служби зовнішньої розвідки (СЗР), Головного управління розвідки (ГРУ) і Федеральної служби безпеки (ФСБ).
Про це пише Le Monde.
Російське посольство в Брюсселі займає територію площею 46 тисяч квадратних метрів і обладнане посиленими системами спостереження. Там встановлено більше супутникових антен, ніж у будь-якому іншому російському диппредставництві в Європі, що викликає підозри у веденні розвідувальної діяльності. Кількість акредитованих співробітників посольства і консульства сягала 220 осіб, що значно перевищує потреби дипломатичної місії.
Бельгія, будучи штаб-квартирою ЄС і місцем розташування ключових політичних і військових об’єктів НАТО, традиційно привертає увагу російських спецслужб. Із 2022 року бельгійська влада почала масштабну кампанію з вислання російських дипломатів, унаслідок якої країну покинули 68 осіб. 2021 року також було видворено вісьмох співробітників російської місії при НАТО, що призвело до її закриття. У 2023 році Бельгія вислала ще 20 дипломатів, яких влада запідозрила у шпигунстві. Колишній прем’єр-міністр Александр Де Кроо заявляв, що вони працювали під дипломатичним прикриттям, але в реальності займалися розвідувальною діяльністю і дестабілізацією ситуації.
Згідно з даними розслідування, серед висланих дипломатів було 11 агентів СЗР, 7 співробітників ГРУ і 2 представники ФСБ. Серед них – Дмитро Йорданді та Ігор Горячов, яких спецслужби називають провідними агентами СЗР у Брюсселі. Обидва раніше працювали у Франції, а Йорданді також був співробітником ОБСЄ в Боснії і зараз претендує на посаду глави місії в Сербії, Казахстані або Киргизії. Сергій Петриков очолював підрозділ ГРУ в Бельгії і координував роботу російських військових розвідників. Один із його заступників у документах вказував московську адресу, що збігається з розташуванням 92154-ї спецчастини ГРУ.
Також виявлено агентів ФСБ, які займалися контррозвідкою всередині посольства і спостереженням за російською діаспорою в Бельгії, чисельність якої сягає 30 тисяч осіб. Однак, незважаючи на масове вислання дипломатів, російські спецслужби швидко відновили свої мережі в Європі.
За останні місяці спецслужби ЄС зафіксували серію саботажів, підпалів і кібератак, включно з атаками на залізні дороги в Польщі та Німеччині. У липні 2024 року слідчі вивчали два вибухи на логістичних об’єктах DHL у Німеччині та Великій Британії. За даними експертів, відправлені з Литви бомби могли бути тестом перед можливими терактами на літаках. Також у 2024 році російські агенти нібито готували замах на главу концерну Rheinmetall Арміна Паппергера, чия компанія постачає озброєння Україні.
На думку спецслужб НАТО, Росія змінила тактику і тепер активно використовує посередників, як-от політичні активісти та прохачі притулку. Кремль також вдається до послуг найманців, яких наймають через Telegram за криптовалюту для диверсій на території Європи. У найближчі 3-5 років Москва може здійснити масштабні дії з випробування стійкості європейських країн.
Офіційний представник МЗС Бельгії П’єр Стервеленк заявив, що країна продовжує підтримувати дипломатичні відносини з Росією, але не потерпить використання посольства для розвідувальної діяльності.
