Парламент Британії: звідки йде Захід, туди приходить “Вагнер”

Комітет з міжнародних справ Палати громад британського парламенту опублікував очікувану 82-сторінкову доповідь про діяльність ПВК «Вагнер», переважно в країнах Африки.

Про це повідомляє BBC.

Доповідь написана за відкритими джерелами, а також свідченнями «колишнього старшого бойовика «Вагнера» (його ім’я не розкривається; анонімізовані письмові свідчення цієї людини було опубліковано 20 липня). У ньому аналізується діяльність цієї структури у семи країнах: Україні, Сирії, Центральноафриканській Республіці, Судані, Лівії, Мозамбіку та Малі.

Але головний пафос документа стосується реакції британського уряду.

«За 10 років з утворення мережі «Вагнера» уряд Сполученого Королівства так і не виробив чіткої стратегії, а зусилля, покликані осмислено боротися з «Вагнером», були відсутні. Це дозволило мережі розростись, запустити щупальця вглиб Африки та експлуатувати країни, що стоять на колінах через конфлікти та нестабільність. Звідки йде Захід, туди приходить «Вагнер», який у стражданнях бачить вдалі для себе можливості, а в хаосі – наживу», – заявила голова комітету, консерватор Алісія Кернс.

Парламентарі закликають, по-перше, пропонувати нестабільним країнам власні послуги, щоб вони не були змушені покладатися на «Вагнер», і по-друге, рішучіше застосовувати санкції до тих, хто фінансує цю структуру, – наявних санкцій, на їхню думку, недостатньо. «Ми не впевнені, що введені урядом санкції проти цієї групи дійсно охоплюють складну павутину структур, що лежать під нею», – заявила Кернс.

Після червневого заколоту Пригожина майбутнє «Вагнера» залишається незрозумілим, але парламентарі зазначають, що ця структура й раніше була здатна гнучко змінювати конфігурацію.

«У момент, коли мережа найбільш вразлива – а годинник цокає, – настав час діяти», – підкреслює парламентарка.

Крім колишнього бойовика «Вагнера», який нині живе на Заході, але зберігає зв’язок із товаришами по службі, комітет серед інших свідків заслухав Михайла Ходорковського та дослідника Bellingcat Христа Грозєва (обидва визнані в Росії «іноземними агентами», а Bellingcat – «небажаною організацією»).