У найбільшій фракції німецького Бундестагу запропонували залучити нашу країну до вирішення проблеми з нелегальними мігрантами, яка виникла на білорусько-польському кордоні.
Про це заявив експерт із зовнішньополітичних питань фракції Соціал-демократичної партії (СДПН) у німецькому Бундестазі Нільc Шмід, інформує DW.
За його словами, Україна могла б прийняти мігрантів на той час, поки триває розгляд їхньої заявки про надання притулку в ЄС.
“Так ми можемо дати чітко зрозуміти, що не кожен біженець автоматично потрапить до Євросоюзу”, — сказав Шмід.
Водночас політик розкритикував Польщу за жорсткі дії щодо мігрантів і відмову пропускати їх на свою територію. Шмід розповів про незаконні “пушбеки” — витіснення біженців з Польщі назад до Білорусі без можливості подати заявку на притулок у ЄС.
Представник найбільшої фракції Бундестагу закликав Польщу дотримуватися міжнародних норм, зокрема, надавати нужденним базовий гуманітарний захист та право на розгляд заявки на притулок.
Нагадаємо, Білорусь спровокувала міграційну кризу на своїх кордонах із Литвою, Латвією та Польщею.
Нелегали з Іраку, Сирії та країн Африки масово прибувають до Мінська, а прикордонна служба Білорусі допомагає мігрантам потрапити до ЄС. Дозвіл на прохід біженців став відповіддю режиму Лукашенка на західні санкції.
Також канцлерка Німеччини Ангела Меркель 10 листопада провела телефонну розмову з главою Кремля Володимиром Путіним.
Політики обговорили ситуацію з мігрантами на польсько-білоруському кордоні.
Зокрема, у процесі спілкування Меркель попросила Путіна вплинути на Лукашенка. Адже ситуація на кордоні двох держав критична.
Меркель про ситуацію на кордоні Польщі та Білорусі
Канцлерка Німеччини наголосила, що використання білоруським режимом мігрантів проти Євросоюзу нелюдське й абсолютно неприйнятне. Вона попросила російського президента вплинути на ситуацію,
– йдеться у повідомленні.
Пресслужба Кремля вже також прокоментувала розмову лідерів Росії та Німеччини. Там зазначили, що політики детально розглянули ситуацію з біженцями на кордонах Білорусії з країнами ЄС. А також висловили занепокоєння гуманітарними наслідками міграційної кризи.
Нагадаємо: