Джерела опозиційного на росії видання «Медуза», близькі до адміністрації президента (АП) та уряду рф, наголосили: відступ із Херсона став «дуже болючим подією» для так званих «російських еліт».
Співрозмовник, близький до підприємців із «ближнього кола» володимира путіна, висловився ще жорсткішим: «Пішло розуміння — справжню війну ми програли. Люди починають думати про те, як жити далі, яке місце у майбутньому хотіли б зайняти, яку ставку зробити, на чому грати. [З одного боку] будуть реваншистські настрої. З іншого боку, буде запит на нормалізацію та стабілізацію».
У політичному блоці АП налаштовані трохи оптимістичніше. Один із співрозмовників «Медузи» пояснив: у Кремлі, як і раніше, сподіваються, що на Заході «розвалиться консенсус на підтримку України» через необхідність дешевих енергоносіїв.
Ще одна надія Кремля, за інформацією джерел «Медузи», — різка зміна політичної ситуації у самій Україні та відставка Володимира Зеленського. На чому ґрунтується очікування таких подій, «Медузі» невідомо.
Крім того, у Кремлі вірять, що через кілька місяців російська армія стане більш боєздатною через мобілізацію і зможе переламати ситуацію на фронті.
Водночас, за словами співрозмовників «Медузи», в АП зауважили, що, на відміну від «еліт», на настрої більшості росіян відступ з Херсона ніяк не позначився.
Суспільство майже цього не помічає, це йому не цікаво. Приєднання Херсона не встигли “просунути” [у пропаганді]. Дякувати Богу, це перекрило мобілізацією. Спершу думали, що це погано, а тепер, виходить, нещастя допомогло. Люди не спалахнули Херсон і тому легко приймають офіційні пояснення, що його необхідно було залишити.
Дані незалежних соціологічних досліджень ці тези швидше підтверджують .
Високопоставлений співрозмовник «Медузи» в одному з регіональних урядів пояснив, що його регіон «від Херсона далеко» — і продовжується «своє життя». При цьому джерела Медузи серед регіональних політиків і бізнесменів не вірять, що Кремлю вдасться переламати ситуацію.
Співрозмовник в одному з регіональних відділень «Єдиної Росії» резюмував: «Те, що трапилося в Херсоні, сприймається як ганьба і наслідок бардака в державі, начебто й підозрювали про нього, але не настільки».
Ще один регіональний чиновник зізнався, що у його колі «почало виникати відчуття чужої війни»:
Раніше «спецоперація» була тлом, який, можливо, навіть викликав привід гордості. Особливо, якщо ти нічим, крім офіційної інформації, не цікавився. Після мобілізації — це частина життя, але тебе про ці рішення ніхто не запитав… Це там нагорі воюють (та ще й без успіхів), а впливає на нас.
Подібні настрої проникають і до адміністрації президента, і до уряду. Джерела «Медузи» визнали, що на тлі постійних військових поразок їх почала ще більше турбувати «повна закритість вищого керівництва країни».
«Нас ні в що не посвячують, багато дізнаємося з новин, причому українських та західних. Виглядає так, що постійно йдемо на поступки і ще намагаємося це приховати і сховати», — пояснив близьке до уряду джерело «Медузи», додавши, що «гніюче враження» у тому числі справили метання Кремля за «зерновою угодою».
Він зазначив, що серед високопосадовців дедалі розумнішою видається позиція представників «еліти», які «не вписуються в спецоперацію повністю». Як раніше розповідала «Медуза», у ході війни серед російського вищого чиновництва сформувалася так звана «партія мовчання». Її представники вважають за краще сумлінно виконувати окремі доручення «вищого керівництва», пов’язані з війною, але відкрито з мілітарними промовами не виступають. Серед представників цієї партії співрозмовники “Медузи” виділяли прем’єр-міністра Михайла Мішустіна та мера Москви Сергія Собяніна.
Проте, за словами джерел «Медузи», незважаючи на все невдоволення, російські чиновники та бізнесмени не мають наміру вдаватися до будь-яких дій проти Путіна: «Просто хочеться, щоб усе це швидше закінчилося».
